Тема: Характеристика ухвали

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

01.06.09 р. Справа №3/178-09.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПС ПЛЮС», м. Суми до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумський м’ясокомбінат», м. Суми про стягнення 7 699 грн. 10 коп.
СУДДЯ ЛЕВЧЕНКО П. І.
За участю представників сторін :
від позивача Назаренко О.О., довіреність вих. № 01/06-д від 01 червня 2009 року ;
від відповідача: Кобжева О.О., довіреність № 40 від 18.05.2009 року.
Суть спору: позивач просить суд ухвалити рішення , котрим стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 3 903,48 грн. за поставлену продукцію відповідно до договору купівлі продажу № 111-ЮЛ/40 від 01.12.2007 року , 3 % річних в сумі 39,03 грн, індекс інфляції в сумі 230,52 грн , пеню в сумі 2 550,20 грн., штрафні санкції в сумі 975,87 грн. та судові витрати в сумі 414,50 грн.
Відповідач в відзиві на позовну заяву № 2/319 від 29 травня 2009 року просить суд позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань задовольнити частково в сумі 365,95 грн. , а всі інші позовні вимоги визнає повністю.
На виконання п.3 ухвали господарського суду про порушення провадження у справі № 3/178-09 від 05.05.2009 року , позивач надав розрахунок пені, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ . Виходячі з наданого позивачем розрахунку пені по ВАТ «Сумський м’ясокомбінат», станом на 29 квітня 2009 року сума пені складає 334,70 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд -
ВСТАНОВИВ :
На підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 111-ЮЛ/40 від 01.12.2007 року, відповідач отримав від позивача товар згідно накладних № 26568 від 17.11.2008 року , № 27245 від 22.11.2008 року, № 28753 від 08.12.2008 року, №28930 від 09.12.2008 року, № 28931 від 09.12.2008 року , № 29551 від 15.12.2008 року , № 31235 від 27.12.2008 року , а оригінали цих накладних оглянуті в судовому засіданні.
Згідно п. 3.2 договору купівлі-продажу термін оплати складає 15 календарних днів з моменту переходу права власності на товар від продавця покупцю , згідно накладних.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За обґрунтованим розрахунком позивача, який міститься, зокрема, в акті звірки розрахунків ( а.с 21) , заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 903,48 грн.
У відповідності зі ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами. Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .
Факт отримання відповідачем від позивача товару останній підтвердив накладними, оригінали яких оглянуті судом, а їх копії долучені до матеріалів справи .
За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 903,48 грн. правомірними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню .
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , крім того - три проценти річних з простроченої суми.
Таким чином , вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 230,52 грн. індексу інфляції та 39,30 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Пеня згідно уточненого позивачем розрахунку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає 344,70 грн.
В іншій частині вимог щодо застосування до відповідача засобів відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а саме: в частині вимог щодо стягнення пені понад визначений Законом її максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання та в частині вимог щодо стягнення штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в задоволенні позову позивачеві має бути відмовлено .
Спеціальними законом, а саме Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (ст.1) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.
При цьому , статтею 3 згаданого Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу , та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня .
Тому, враховуючи вимоги ст. 3 згаданого вище Закону , та умови п. 6.2 договору, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені згідно уточненого позивачем розрахунку в сумі 344,70 грн., виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у відповідний період . Цей розмір відповідальності, визначений спеціальним законом, є максимальним для даного виду порушень ( несвоєчасного виконання грошових зобов’язань).
Крім того, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 975 грн. 87 коп. штрафу , розмір якого становить 25 % від суми невиконаного грошового зобов’язання, не підлягають задоволенню , оскільки поняття неустойки ( штрафу, пені) визначено в ст. 549 Цивільного кодексу України . Зокрема частинами 2 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено , що штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання . Таким чином , підставою для застосування штрафу може бути будь яке порушення зобов’язання , за виключенням прострочення виконання грошового зобов’язання .
Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» , ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумський м’ясокомбінат» (40007, м. Суми, вул. Харківська, б.103 ; код ЄДРПОУ 05496017) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КІПС ПЛЮС» ( 40022, м. Суми, вул. 2-а Залізнична,26; код ЄДРПОУ 32603569) основний борг в сумі 3 903,48 грн., пеню в сумі 344,70 грн., 3 % річних в сумі 39,03 грн., індекс інфляції в сумі 230,52 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам у справі.