Тема: ЕКОНОМІКО-КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Теорія і практика детінізації економіки: Монографія
ЗМІСТ
ВСТУП 9
Розділ I Об’єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки 18
1.1. Введення у проблему детінізації економіки 18
1.1.1. Проблеми пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка” 18
1.1.2. Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки 29
1.1.3. Структура та принципи формування елементів теорії детінізації економіки 37
1.2. Управлінські, правові та кримінологічні структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки 46
1.2.1. Інтерналізація економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань у теорії детінізації економіки 46
1.2.2. Організаційно-управлінські та фінансово-правові елементи теорії в інфраструктурі детінізації економіки 52
1.2.3. Сутність економіко-кримінологічної трансформації елементів теорії детінізації економіки 62
1.3. Економічна безпека підприємництва як структуроутворюючий елемент теорії детінізації економіки 71
1.3.1. Організаційно-правові основи безпеки підприємництва, її співвідношення з економічною безпекою держави 71
1.3.2. Структура системи економічної безпеки підприємництва. Її роль в інфраструктурі детінізації економіки 75
1.3.3. Категорії інформації з обмеженим доступом, її правовий режим і вплив на проблеми детінізації економіки 78
1.3.4. Конфлікт інтересів між правомірним користувачем і власником інформації 81
1.3.5. Роль системи взаємообміну інформацією в інфраструктурі детінізації економіки 92
РОЗДІЛ II МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ХАРАКТЕР ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ 97
2.1. Понятійний апарат як засіб відображення міждисциплінарного характеру тіньової економіки 97
2.1.1. Підстави і принципи розробки понятійного апарату з питань тінізації та детінізації економіки 97
2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження 100
2.1.3. Термінологія, пов’язана з криміналізованими та некриміналізованими криміногенними джерелами тіньової економіки 113
2.1.4. Термінологія, потенційно пов’язана з криміногенними аспектами економічної безпеки держави 117
2.2. Міждисциплінарний характер та трансформаційно-синтезуюча роль економічної кримінології в теорії детінізації економіки 121
2.2.1. Інститути економічної кримінології як трансформаційно-синтезуючі елементи теорії детінізації економіки 121
2.2.2. Організаційно-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія” 126
2.2.3. Спеціально-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія” 131
2.3. Економічна кримінологія, її поняття, предмет та співвідношення з теорією детінізації економіки 141
2.3.1. Економічна кримінологія як підгалузь кримінологічної науки. Її поняття, предмет, співвідношення з суміжними науками та теорією детінізації економіки 141
2.3.2. Загальна характеристика співвідношення методологічних засад економічної кримінології та теорії детінізації економіки 147
2.3.3. Зміст предмета, завдання та функції спеціальної економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки 152
2.3.4. Система науки й навчальної дисципліни “Теорія детінізації економіки” 163
Розділ III Феномен “тіньова економіка”: формально-логічний та економіко-кримінологічний інструментарій його дослідження 169
3.1. Діалектика виникнення, структура та теоретико-методологічний інструментарій дослідження тіньової економіки 169
3.1.1. Діалектика виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка” 169
3.1.2. Поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та західних вчених 182
3.1.3. Теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка” 191
3.1.4. Формально-логічний інструментарій та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки 197
3.2. Особливості дослідження особи-суб’єкта тіньових відносин 212
3.2.1. Учення про особу-тіньовика-делінквента 212
3.2.2. Класифікація типів осіб-суб’єктів тіньових відносин 217
3.3. Детермінація та причинність тінізації суспільно-економічних відносин 221
3.3.1. Учення про детермінацію та причинність у теорії детінізації економіки 221
3.3.2. Макрорівневий комплекс причин та умов тінізації суспільно-економічних відносин 226
3.3.3. Нормативно-правовий, технічний і технологічний детермінаційно-причинний комплекс тінізації фінансово-господарських відносин 233
3.3.4. Злочинність та тіньова економіка в контексті концепції причин, умов та етапів криміногенної тінізації економічних відносин 241
3.4. Економіко-кримінологічний моніторинг у теорії та інфраструктурі детінізації економіки 255
3.4.1. Поняття, об’єкт, предмет, мета, теоретичне та практичне значення економіко-кримінологічного моніторингу 255
3.4.2. Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості 263
3.4.3. Теоретичні та практичні засади формалізації економіко-кримінологічного моніторингу 281
Розділ IV Спеціально-кримінологічні інститути як елементи теорії детінізації економіки 300
4.1. Економіко-кримінологічна експертиза: теоретико-методологічні засади її проведення та апробація 300
4.1.1. Економіко-кримінологічна експертиза як засіб адаптації економіко-правового середовища України до ринкових фінансово-господарських відносин 300
4.1.2. Теоретико-методологічна сутність економіко-кримінологічної експертизи 304
4.1.3. Апробація методики проведення економіко-кримінологічної експертизи 318
4.1.4. Механізм валютного контролю та тінізація економіки 340
4.1.5. Алгоритми вдосконалення механізму валютного контролю 348
4.2. Місце інституту латентності злочинів у інфраструктурі детінізації економіки 352
4.2.1. Теоретико-методологічний рівень розробки проблем латентності злочинів в Україні та за кордоном 352
4.2.2. Співвідношення латентної злочинності та тіньової економіки 360
4.2.3. Причинно-детермінаційний комплекс переростання латентності податкових та інших злочинів у глобалізовані форми тіньового капіталообороту 376
4.2.4. Реформування системи оподаткування України як фактор детінізації економіки та засіб зниження латентності податкових злочинів 389
4.3. Організаційно-правова система протидії відмиванню доходів незаконного походження в інфраструктурі детінізації економіки 395
4.3.1. Введення в проблему боротьби з відмиванням доходів незаконного походження 395
4.3.2. Співвідношення відмивання доходів незаконного походження з тіньовою економікою й організованою злочинністю 408
Розділ V Документооборот і обліково-інформаційні технології як елементи теорії детінізації економіки 430
5.1. Фінансово-господарські документи, тіньовий капіталооборот та детінізація економіки 430
5.1.1. Організаційно-правові, економічні та кримінологічні передумови вдосконалення документального супроводження капіталооборотних операцій 430
5.1.2. Моніторинг документооборотних відносин, функцій та ролі документів в інфраструктурі детінізації економіки 440
5.2. Режимно-облікові бланки документів у інфраструктурі детінізації економіки 450
5.2.1. Організаційно-правові передумови створення єдиної контрольно-аналітичної системи “Режимно-облікові бланки та їх користувачі” 450
5.2.2. Стан організаційно-правового забезпечення виготовлення, обліку, руху, пошуку та ідентифікації режимно-облікових бланків в Україні 456
5.3. Автоматизована інформаційна система (АІС) “Режимно-облікові бланки та їх користувачі” – сучасний елемент документального контролю в інфраструктурі детінізації економіки 461
5.3.1. Технічні, технологічні, організаційно-правові складові АІС “Режимно-облікові бланки та їх користувачі” 461
5.3.2. Раціоналізація та уніфікація режимно-облікових бланків як засіб дерегуляції і детінізації економіки 464
5.3.3. Правовий аспект створення АІС та вдосконалення системи документального контролю в контексті дерегуляції і детінізації економіки 470
5.3.4. Методологічні та практичні засади переведення бланків у категорію режимно-облікових 478
ВИСНОВКИ 486
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 507