Готовые студенческие работы

Моя корзина

(пусто)

Контакты

Исполнитель:

+38(098) 817-94-06

puzike45@gmail.com
puzik_en

Валюта:

Блог / Новости

Голосование

Как Вы оцениваете удобство работы с сайтом?

Поиск:

Главная » Готовые студенческие работы

Готовые студенческие работы

Поиск продукта в этой категории

Диссертации (1173 шт.)
Дипломные (81 шт.)
Курсовые (664 шт.)
Контрольные (1493 шт.)
Задачи (119 шт.)
Шпаргалки (11 шт.)
Рефераты (335 шт.)
Научные работы (11 шт.)

Сортировать по:
наименованию (возр | убыв), цене (возр | убыв), рейтингу (возр | убыв)

<< пред 1 2 3 4 5 6 7 8 ... 389 след >>

Тема: ИДПЗК
Код работы: 201-08347

Описание: План
Вступ 3
1. Становлення і розвиток правової системи Англії. Історичні етапи становлення і розвитку англійського права. Роль суддів та лорда канцлера у формуванні правової системи Англії. 5
2. Реформи ХIХ століття та їх вплив на подальший розвиток англійського права. 16
Висновок 21
Список використаної літератури: 22

Стоимость: 30.00 грн.

Сравнить

Тема: КПЗК
Код работы: 201-08350

Описание: План:
1. Поняття і функції політичних партій. 3
2. Класифікація політичних партій. 5
3. Партійні системи зарубіжних країн. Поняття та види. 10
4. Інституалізація політичних партій. 12
Список використаної літератури: 19

Стоимость: 30.00 грн.

Сравнить

Тема: Інтелектуальна власність
Код работы: 201-08387

Описание: Задача
Два автори створили малюнки, що були використані при випуску головних хусток. Автори зажадали від адміністрації підприємства укладення з ними договору на використання їхніх малюнків, посилаючись на те, що на всі витвори у тому числі і створені в порядку службового завдання, авторське право належить самим авторам.
Адміністрація підприємства відкинула вимоги авторів, указуючи на те, що в трудовому договорі прямо записано, що право на використання усіх творчих результатів праці авторів належить роботодавцю. Крім того, адміністрація вважає, що в даному випадку авторами створені промислові зразки, а не витвори, що охороняються авторським правом.
Хто правий у цій суперечці? Які права авторів службових витворів мистецтва? Які витвори вважаються виконаними в порядку службового завдання?

Стоимость: 30.00 грн.

Сравнить

Тема: Інтелектуальне право
Код работы: 201-08471

Описание: Задача
За замовленням телебачення Придворов і Гладкова зробили переклад ряду не охоронюваних творів іноземних авторів на українську мову. Між перекладачами і телебаченням виникли розбіжності з приводу виплати винагороди і подальшого використання перекладів. Телебачення вважає, що оскільки зроблені переклади не охоронюваних творів, то переклади теж не є охоронюваними. Крім того, взагалі у них виникає сумнів, що переклад може носити творчий характер. Тому телебачення готове розрахуватися з перекладачами як за технічну роботу. Що ж стосується подальшого використання перекладів, то вони підлягають вільному використанню.
Перекладачі звернулися за консультацією до юриста.
Яка повинна бути дана консультація по виниклим питаннях?
У чому виражається творча робота перекладача? Чи відображається на охороні перекладу та обставина, що він може бути зроблений з охоронюваного і не охоронюваного твору?

Стоимость: 30.00 грн.

Сравнить

Тема: Характеристика рішення
Код работы: 201-08488

Описание: Справа № 22-ц-241 / 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції - Соп'яненко О.В.
Категорія – 54 Суддя-доповідач - Білецький О.М.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
24 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Білецького О.М.
суддів - Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які беруть участь у справі - представника позивача ОСОБА_2., відповідача і її представника адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2008 року у справі за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником,
ВСТАНОВИЛА :
20 грудня 2007 року АКБ СР «Укрсоцбанк» звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 19 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 19033 грн. 01 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов'язків та судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
Вважає, що позивачем не доведено її винних протиправних дій, а тому відсутні підстави для притягнення її до матеріальної відповідальності. Крім того вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Заслухавши пояснення і заперечення сторін та представників, дослідивши матеріали даної справи, кримінальної справи №03800097 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.191 ч.3 КК України та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 з 02 січня 1991 року працювала в Сумській обласній філії АКБ СР «Укрсоцбанк».
Наказом керівника філії № 50 її з 31 жовтня 2000 року було переведено на посаду спеціаліста відділу вкладів населення та платіжних карток та призначено відповідальним працівником за роботу з програмно-технічним комплексом захищеного документообігу “Граніт”.
Наказом №30 з 19 травня 2003 року відповідачку призначено на посаду провідного спеціаліста сектору платіжних карток, до посадових обов'язків якого віднесена робота з технологічними ключами, адміністрування та виконання операцій по виготовленню пластикових платіжних карток системи банківського обслуговування (СБОН).
Відповідно до посадових обов'язків, ОСОБА_3 зобов'язана була створювати електронні анкети приватних клієнтів, емісійних та карткових контрактів, була користувачем програми, яка призначена для створення файлів-реєстрів зарахувань на карткові рахунки власників міжнародних платіжних карток, обробляти створені за допомогою цієї програми файли реєстрів зарахувань, готувати їх до відправки до процесингового центру.
22 травня 2002 року з ОСОБА_3 було укладено договір №26 про повну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого відповідачка несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної Банку.
Відповідно до наказу № 43 від 18 липня 2003 року, в Сумській філії банку проведено перевірку стану рахунків по операціях з використанням банківських платіжних карток.
Під час перевірки комісією встановлено, що з 27 листопада 2002 року по 20 червня 2003 року, використовуючи можливості локальних комп'ютерних програм, ОСОБА_3 з транзитного рахунку банку неодноразово безпідставно списувала і перераховувала на власний картковий рахунок кошти, всього привласнивши 8710 грн., частина яких - 4660 грн. в період з 31 березня по 22 липня 2007 року нею була відшкодована банку.
Також в період з 07 жовтня 2002 року по 14 жовтня 2002 року та з 28 березня 2003 року по 31 травня 2003 року, незаконно отримавши доступ до карткового рахунку ОСОБА_4 яка перебувала за кордоном, відповідачка за допомогою пластикової картки зняла з рахунку вкладниці та привласнила 2280 доларів США, що відповідало 12159 грн. 24 коп., а в подальшому 06 червня 2003 року з транзитного рахунку банку безпідставно провела перерахування валютних коштів у вказаному розмірі на рахунок цієї вкладниці.
11 липня 2003 року ОСОБА_3 з транзитного рахунку банку зарахувала на рахунок ОСОБА_4 ще 356,26 дол. США, що становить 1899 грн. 65 коп., які вона у вказаний вище період також привласнила, маючи доступ до належного цій вкладниці карткового рахунку.
Крім того, 07 липня 2003 року ОСОБА_3 з транзитного рахунку банку перерахувала на свій рахунок 550 грн., а 14 липня 2003 року - 480 грн., після чого двома платежами 09 і 24 липня 2003 року зняла ці кошти з рахунку ОСОБА_5 без відома останнього і зарахувала їх на рахунок банку.
Недоотримані ОСОБА_4 у зв'язку з таким використанням відповідачкою її коштів відсотки в сумі 174,02 доларів США, що становить 924 грн.12 коп., були донараховані банком вкладнику. Незаконно зняті відповідачкою з рахунків вказаних вкладників кошти також відшкодовані банком у повному обсязі.
Таким чином, загальний розмір невідшкодованої банку шкоди, яка була заподіяна діями даного працівника склав 19033 грн. 01 коп.
Наказом №93-п від 28 липня 2003 року ОСОБА_3 звільнено з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП України за вищевказані винні дії, що призвели до втрати до неї довір'я з боку роботодавця.
Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 повинна нести матеріальну відповідальність згідно зі ст.134 КЗпП України у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини банку, оскільки за наявності укладеного відповідно до ст.135-1 вказаного Кодексу письмового договору про повну матеріальну відповідальность, даний працівник, діючи всупереч покладених на них трудових обов'язків, не забезпечила збереження належних роботодавцю та вкладникам банку грошових коштів.
Доводи ОСОБА_3 щодо можливості доступу до захищених локальних програм банку інших осіб, які також могли виконати ці операції, не знайшли підтвердження та обгрунтовано спростовані судом з огляду на ті обставини, що фактично, відповідач була єдиним працівником сектору платіжних карток, яка мала доступ до комплексу «Граніт» програми «СБОН+» і до роботи з транзитними рахунками банку та випуском пластикових карток клієнтів, що у її розпорядженні незаконно продовжували залишатись у належні вкладнику ОСОБА_4 платіжні картки, а також, що саме на її рахунки проводились не підтверджені виправдовувальними документами зарахування коштів.
Посилання апелянта на недоведеність її вини органом досудового слідства у скоєнні злочину та закриття на підставі ст.130 і п.2 ст.213 КПК України постановою слідчого прокуратури Зарічного району м. Суми від 29 грудня 2004 року провадження у кримінальній справі №03800097 по її обвинуваченню за ст.191 ч.3 КК України, з огляду на положення ч.1, 3 ст.130 КЗпП України за даних конкретних обставин не перешкоджають покладенню на неї матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну установі банку.
Початком перебігу визначеного ч.3 ст.233 КЗпП України річного строку позовної давності є день, коли банк дізнався про порушення свого права, тобто після проведення перевірки стану розрахунків по операціям з БПК та складенням і затвердженням акту від 22 липня 2003 року.
Пред'явлення банком в листопаді 2003 року цивільного позову у кримінальній справі, відповідно до ч.1 ст.79 ЦК УРСР, перервало строки позовної давності на час проведення досудового слідства. Після закриття постановою від 29 грудня 2004 року провадження у кримінальній справі перебіг позовної давності почався заново, згідно з ч.3 ст.264 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, про наявність названої постанови слідчого прокуратури банк дізнався лише у травні 2007 року з відповідей на свої звернення. На користь такого висновку свідчить і та обставина, що навіть сама ОСОБА_3 тривалий час не знала про закриття відносно неї кримінальної справи та 19 грудня 2005 року, тобто майже через рік, зверталась до органів прокуратури з відповідним запитом.
Врахувавши вказані обставини, які є поважними причинами, суд першої інстанції, фактично поновив пропущений позивачем строк звернення до суду, що узгоджується з положеннями ст.234 КЗпП України.
Ч.2 ст.308 ЦПК України вказує, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують вказаних висновків.
Оскільки рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -

Стоимость: 30.00 грн.

Сравнить

Тема: Характеристика ухвали
Код работы: 201-08489

Описание: ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

01.06.09 р. Справа №3/178-09.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПС ПЛЮС», м. Суми до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумський м’ясокомбінат», м. Суми про стягнення 7 699 грн. 10 коп.
СУДДЯ ЛЕВЧЕНКО П. І.
За участю представників сторін :
від позивача Назаренко О.О., довіреність вих. № 01/06-д від 01 червня 2009 року ;
від відповідача: Кобжева О.О., довіреність № 40 від 18.05.2009 року.
Суть спору: позивач просить суд ухвалити рішення , котрим стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 3 903,48 грн. за поставлену продукцію відповідно до договору купівлі продажу № 111-ЮЛ/40 від 01.12.2007 року , 3 % річних в сумі 39,03 грн, індекс інфляції в сумі 230,52 грн , пеню в сумі 2 550,20 грн., штрафні санкції в сумі 975,87 грн. та судові витрати в сумі 414,50 грн.
Відповідач в відзиві на позовну заяву № 2/319 від 29 травня 2009 року просить суд позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань задовольнити частково в сумі 365,95 грн. , а всі інші позовні вимоги визнає повністю.
На виконання п.3 ухвали господарського суду про порушення провадження у справі № 3/178-09 від 05.05.2009 року , позивач надав розрахунок пені, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ . Виходячі з наданого позивачем розрахунку пені по ВАТ «Сумський м’ясокомбінат», станом на 29 квітня 2009 року сума пені складає 334,70 грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд -
ВСТАНОВИВ :
На підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 111-ЮЛ/40 від 01.12.2007 року, відповідач отримав від позивача товар згідно накладних № 26568 від 17.11.2008 року , № 27245 від 22.11.2008 року, № 28753 від 08.12.2008 року, №28930 від 09.12.2008 року, № 28931 від 09.12.2008 року , № 29551 від 15.12.2008 року , № 31235 від 27.12.2008 року , а оригінали цих накладних оглянуті в судовому засіданні.
Згідно п. 3.2 договору купівлі-продажу термін оплати складає 15 календарних днів з моменту переходу права власності на товар від продавця покупцю , згідно накладних.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За обґрунтованим розрахунком позивача, який міститься, зокрема, в акті звірки розрахунків ( а.с 21) , заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 903,48 грн.
У відповідності зі ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами. Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .
Факт отримання відповідачем від позивача товару останній підтвердив накладними, оригінали яких оглянуті судом, а їх копії долучені до матеріалів справи .
За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 903,48 грн. правомірними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню .
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , крім того - три проценти річних з простроченої суми.
Таким чином , вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 230,52 грн. індексу інфляції та 39,30 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Пеня згідно уточненого позивачем розрахунку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає 344,70 грн.
В іншій частині вимог щодо застосування до відповідача засобів відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а саме: в частині вимог щодо стягнення пені понад визначений Законом її максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання та в частині вимог щодо стягнення штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в задоволенні позову позивачеві має бути відмовлено .
Спеціальними законом, а саме Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (ст.1) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.
При цьому , статтею 3 згаданого Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу , та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня .
Тому, враховуючи вимоги ст. 3 згаданого вище Закону , та умови п. 6.2 договору, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені згідно уточненого позивачем розрахунку в сумі 344,70 грн., виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у відповідний період . Цей розмір відповідальності, визначений спеціальним законом, є максимальним для даного виду порушень ( несвоєчасного виконання грошових зобов’язань).
Крім того, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 975 грн. 87 коп. штрафу , розмір якого становить 25 % від суми невиконаного грошового зобов’язання, не підлягають задоволенню , оскільки поняття неустойки ( штрафу, пені) визначено в ст. 549 Цивільного кодексу України . Зокрема частинами 2 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено , що штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання . Таким чином , підставою для застосування штрафу може бути будь яке порушення зобов’язання , за виключенням прострочення виконання грошового зобов’язання .
Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» , ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумський м’ясокомбінат» (40007, м. Суми, вул. Харківська, б.103 ; код ЄДРПОУ 05496017) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КІПС ПЛЮС» ( 40022, м. Суми, вул. 2-а Залізнична,26; код ЄДРПОУ 32603569) основний борг в сумі 3 903,48 грн., пеню в сумі 344,70 грн., 3 % річних в сумі 39,03 грн., індекс інфляції в сумі 230,52 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Стоимость: 30.00 грн.

Сравнить

Тема: Трудове право
Код работы: 201-08490

Описание: Задача.
Водій сільгосппідприємства "Першотравневий" Луков, використовуючи без дозволу адміністрації автомашину в особистих цілях, потрапив в аварію. Вартість ремонту склала 11 160 грн. Крім цього, внаслідок простою автомобілю, від дощу на току загинуло зерно вартістю 40 800 грн., яке нічим було вивезти. Вину в заподіяній шкоді автомобілю Луков визнає, але погоджується сплатити добровільно свій місячний заробіток (1 350 грн.). Директор сільгосппідприємства подав позов про стягнення з Лукова 51 960 грн.
Чи підлягає позов задоволенню і в якому обсязі?

Стоимость: 30.00 грн.

Сравнить

Тема: ПРАВОЗНАВСТВО
Код работы: 202-08147

Описание: План:
Задача 3
Шістнадцятирічний школяр В., його одноліток – слюсар заводу Ш. та дванадцятирічний учень школи Л. зробили саморобний вибуховий пристрій та підірвали його у дворі свого будинку.
Під час вибуху було пошкоджено автомобіль, що стояв поряд, та гойдалки на дитячому майданчику.
Житлово-експлуатаційна дільниця та володар автомобіля звернулися до суду з вимогою відшкодувати збитки. Але винні почували себе досить спокійно – отже вони ще не досягли повноліття, тому їм нічого не загрожує. Чи відповідає їхня впевненість закону?
Список використаної літератури: 7

Стоимость: 30.00 грн.

Сравнить

<< пред 1 2 3 4 5 6 7 8 ... 389 след >>

КАТАЛОГ

	великолепно
	очень хорошо
	хорошо
	удовлетворительно
	не удовлетворительно
	очень плохо