Тема: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Зміст
Зміст . 2
Вступ 5
Розділ 1. Поняття прав людини: загальнотеоретична характеристика . 11
Підрозділ 1.1. Права людини у працях українськиї вчених серед.XIX – поч. XX ст. та у вітчизняній правовій науці після відновлення незалежності України 11
Підрозділ 1.2. Історико-генетичний аналіз походження та становлення феномена прав людини 20
Підрозділ 1.3. Поняття прав людини у міжнародних актах з прав людини . 29
Підрозділ 1.4. Суб’єкт носій прав людини 32
Підрозділ 1.5. Сутнісні ознаки явища прав людини: загальна характеристика 38
1.5.1. Класифікаційна схема сутнісних ознак поняття прав людини 39
1.5.2. Права людини як можливості 41
1.5.3. Права людини як специфічна форма буття (існування) моралі . 54
1.5.4. Права людини як певним чином унормована свобода 59
1.5.5. Права людини як система правил з дотримання взаємних зобов’язань людини й держави 61
1.5.6. Права людини як принципи взаємовідносин людини та держави 63
1.5.7. Права людини як система понять, котрі характеризують розвиток людини як соціальної істоти, та як система гарантій життєдіяльності особи 70
Підрозділ 1.6. Вихідні засади інституту прав людини: до характеристики сучасної інтерпретації 72
1.6.1. Загальність та рівність як засада інституту прав людини 72
1.6.2. Природність як засада інституту прав людини 80
1.6.3. Невід’ємність (невідчужуваність) як засада інституту прав людини . 82
1.6.4. Джерела походження (виникнення) та еволюції феномена прав людини .84
1.6.5. Гуманізм як системоутворююча засада інституту прав людини .86
1.6.6. Висновки до першого розділу . 87
Розділ 2. Загальнотеоретична характеристика змісту прав людини: загальне та особливе у правах людини 92
Підрозділ 2.1. До методології дослідження змісту прав людини 92
Підрозділ 2.2. Нормативно-теоретичний рівень дослідження проблеми співвідношення загальнолюдських та партикулярних елементів змісту прав людини 98
2.2.1 Характер міжнародних норм з прав людини у контексті їхньої імплементації крізь призму місцевих культурних звичаїв 100
2.2.2. “Праволюдинні” обов’язки держави, котра не виступає учасником жодного міжнародного акта з прав людини 108
Підрозділ 2.3. Доктринально-теоретичний рівень дослідження проблеми співвідношення загальнолюдських та партикулярних елементів змісту прав людини 115
2.3.1. Загальна характеристика наукових підходів до з’ясування змісту прав людини 115
2.3.2. Зміст прав людини з позицій релятивізму 117
2.3.3 Зміст прав людини з позицій універсалізму 119
2.3.4. Порівняльна характеристика вчень, котрі пояснюють закономірності визначення змісту інституту прав людини .122
2.3.5. Людські універсалії: шлях до діалектичного поєднання вчень релятивізму та універсалізму в інституті прав людини 128
2.3.6. Загальна характеристика підходів до визначення загальнолюдського у змісті інституту прав людини 134
Підрозділ 2.4. Зростання питомої ваги міжнародної складової прав людини як форма кристалізації загальнолюдського у змісті інституту прав людини 138
2.4.1. Інститут прав людини у правовому полі Ради Європи 138
2.4.2. Закономірності становлення інституту прав людини у Європейському Союзі . 140
2.4.3. Міжрегіональне співробітництво як фактор глобалізації феномена прав людини 143
2.4.4. Загальнотеоретична характеристика Хартії основних прав Європейського Союзу . 148
2.4.5. Висновки до другого розділу .160
Висновки 163
Список використаних джерел 170